Заплакав Львів.Здригнулась Україна
Такого ще у Львові не було
Через літак,що впав,немов руїна
Ридало рідне місто як могло.
Старий мій Львове,місто Лева,
Чи снилося колись тобі,
Чи бачив день ти,як загинуть
Невинні люди у вогні?
А все було так безневинно...
Ніхто не знав,що через мить
Літак,що плавав десь у небі
В страшному полум"ї згорить.
Упав літак-і вже не буде
У небі чистому ширять,
А душі всіх людей невинних
В багрянім полум"ї згорять.
У чому винні всі ті діти,
Що згинули під літаком?
Вони у мріях жили в світі,
Про смерть не думав з них ніхто.
Нехай всіх винних Бог розсудить-
Так кажуть більшість із людей
Та не в одного жаль пробудять
Ридання матерів й дітей.
Та матерям вже не повернеш
Загиблих від вогню дітей
І час назад вже не повернеш,
Щоб всіх уникнути смертей.
А як повинні жити діти,
Які лишились без батьків?
Для кого в світі животіти
І чий терпіти сміх чи гнів?
Ми всіх вас бульше не побачим
І сум навіки у серцях
І винуватцям не пробачим,
Що вкоротили всім вам шлях!