В хвилини смутку є жахлива мить,
Яка приходить наче тінь - нізвідки.
І ніби серце за тобою більше не болить,
Та й спогади приходять тільки зрідка.
І в нас тепер усе не на місцях -
Один від одного скриваємось навмисне.
Спливає біль по закровавлених рубцях -
Без тебе, знаєш, серце стало беззахисним.
Чи ти прийдеш до мене в ті хвилини -
В жахливу мить, коли приходить смуток?
Коли дивлюсь на стелю, наче на картини...
Та чи врятуєш ти мене від власних пусток?..