Усе, спасибі, я пішов,
віддавши Богу своє тіло.
Душі своєї не знайшов
і сердце заховав уміло.
Два скарба - сердце і душа.
Я все програв заради тебе.
Тепер я мучусь, ось біда,
ще й серджуся я сам на себе.
Та хватить-хватить скажеш ти,
ну не зійшлись в житті буває.
Та не збагнуть тобі всієї суєти,
що моє сердце й душу розриває.
Молива ввись летить щоночі.
Молюсь за тебе, сонце не моє.
Заглянуть хоч би раз у твої очі,
щоб забрати сердце порване, моє.
Душі частинка зараз у віршах,
що дарував тобі несміло.
Ти придивися, що в словах
душа моя захована уміло.
Неперевершенно,гарно.
