Дістав мене цей дикий світ,
Влада грошей та жадні люди,
Богу молилися колись,
Зажерлись.. і про все забули.
Холодні руки рвуть мій хліб,
І з біллю серце б`є у груди,
Голод пристав до моїх губ,
Та завтра і цього не буде.
Вчора сказав хтось - не журись!
Сьогодні - що все так не буде,
А завтра скаже - озирнись!
Бо з тебе вже сміються люди!
Кохання вистигло навік,
Гроші владнали це питання,
Лиш друга не скорив цей світ,
І він дорожчий за бажання...