Ким стати треба, щоб до тебе ближче?
Чи вітром, сонцем? Може, небесами?
Ким бути варто, аби в твою тишу
Ввірватись миттю, наче журавлями.
Для кого вранці відкриваєш очі,
Кому даруєш кожен подих вільний?
Хто забирає темні тихі ночі,
Чиєму серцю ти слуга покірний?
Де треба жити, щоб впіймати погляд,
Нехай він навіть не мені належить.
Де можна буде розминутись поруч,
Коли ітимеш серед сотні стежок.
Ким стати треба, щоб мене помітив,
Щоб задивився раз і назавжди.
Ким треба бути, щоб усе полишив,
Й пішов за мною у чужі світи…
29.09.10
