Хто ти?
Жалюгідна подоба тіні?
Чому починаєшся з мене від ліктя
Аж до колін?
Навіщо зчиняєш такий непосильний для вуха гамір?
Хто ти?
Незграбна,перефарбована часом в синій, душа,
Що відбивається пляшкою
У очах Модельяні?
Навіщо вештаєшся за ногами,зазираєш мені під одяг?
Стіни досі
ховають у сухих щілинах списані молочною долонею
Клаптики таких несміливих, ніжних бажань.
Хто ти?
Звичайнісінькій кишеньковий злодій.
Облиш мене, негайно ж відстань!
Я втомилась тамувати у грудях подих,ловити
Навмання незнайомі авто.З мене досить, годі.
Мені не потрібні відповіді, мені поки що вистачає питань.
