… і де я є ? Ідея є
Може в залишках снігу , чи в краплях дощу
І де я є ? Може мене й немає ?
Забагато слів . … може я помовчу ?
Кричу .
Як тільки вітер підніме небо
І в мить зупиниться час
Люди ходитимуть по стелях парами
Враз усвідомлю сутності диво
Просто так , в анфас
Що заблукав в палітрі з барвами
Тримтить у венах транс
… і де я є ? Ідея є
Хто зна яке
Нехай мені насниться божевілля
Немов сиджу собі спокійно серед гілля
Й повітря з смаком моху
Вже набрида потроху
І остогидли слуху дережаблів щебетання
А замість зірки ранньої , зелень безмежно шварна
Прокинуся від того
Що роси сумнів проковтнуть
Так просто й без нічого
Мені розкажуть мою ж суть
Ні снігу залишок й ні неба сльози
Не барва часу чи смаколик вітру
Не споконвічне божевілля і не мохів покоси
Й не зорі , що деревам вкоротили віку
Ідея – ось хто я і де я
В сітках дня плету я
Нові ночі і кроки геть до раю
О це ж я на світлу буденність чекаю
Стрічаючи сонце приходить і … де я ?
Теплом своїм першим породить - ідею
Хтось тихо і чітко мене запитає
І де я є ?
До поки серце тебе відчуває
Ідея є
В мені твій сон , лиш сон
В тебе ж весь доступ до моєй душі вікон
Чекаєм вдвох нового дня
І де я є ? Ідея є , де ти , там поруч тебе й я