Україна -це витвір душі
Україно -вставай від біди!
Вже прокинуться люди зі сну
Бо не може так буть як завжди
Україно - ти рідна земля
Ти годуєш - мільйони людей
Відцурались багато тебе
Тихо плачеш одна в самоті
Ти чекаєш на нові часи
Та не знаєш чи будуть вони
Мабуть треба здригнути землею
Землетрусом збудити народ
Та так сильно - щоб ляком повстали.
Бо не може так буть як завжди.
Та рабами ходить по землі
Стільки років ми були в полоні.
Може досить страшних тих часів.
Та проснеться народ на вкраїні.
Розжене ту біду із землі.
Витре з памяті неньки- України
Все погане і долю стару.
Та настануть часи ті новії.
Та настане щаслива пора.
Посміхнеться тоді Україна.
Колосками завіють поля.
Вщухнуть сльози - буде радість нова.