вітер в лице дорогими парфумами,
похапцем в очі думками нестримними,
буде шукати слова, мабуть думає,
що серед травня чи липня, та дивний він...
зможе знайти, посміхатись упевнено,
сердце з його невимовними примхами,
щось прошепоче, але то даремно вже,
поспіхом, подивом, пошепки з римами...
знаю, не снилось, малюнки із дійсності,
часом альбоми знайомі... до сепії...
може, чекала, а може й не відала,
термін придатності, час загубив усе
реанімує життя діаграмами,
перериваючи паузи в посмішках,
а серед снігу в безкраїх проталинах
травень шукає листи мої пошепки
і серед вітру, в словах нерозказаних,
щось у душі невимовно-нестримане,
солодко, ніжно, пестливо і вразливо
в посмішці викаже, поглядом виманить
... і ще наголос на зрАдливо (має бути зрадлИво, але можна замінити весь ряд прислівників на іменники - зрадою + інші так само...)
і ще поміняй місцями "мої" і "листи" - буде рухатись мелодійніше...
s o v a відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
извини, хорошая моя, но моя школьная училка по литре сказала бы: "тема не полностью раскрыта"
а может я тебя только "русской" привык воспринимать? еще раз извини
s o v a відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
