ЧотИрнадцять років так місто існує,
Потроху вертається велич, краса,
Броневський музей історичний заснУє,
Ось тут розпочнуться самі чудеса.
Європи один з найдавніших музеїв,
Колекцію швидко зібрав завдяки
І людям, і краю, що вічність несе їм,
Зразки зберігають не роки – віки!
Сьогодні музей в старовинній будівлі
(до всіх революцій готелем була,
В радянські часи - то будинком родильним,
А ще дитсадком працювати змогла.)
Увагу зверну ще на дачу Стамболі.
Тримав із братами завод тютюну
Іосиф відомий в широкому колі
(Курили багато, я Вам натякну).
Хотів збудувать фешенебельну дачу:
Квітки мавританські, модерни між них.
Проект Вегенера забрав, я зазначу,
Мільйон триста тисяч рублів золотих.
На дачі пожить не судилось Стамболі:
Зненацька прийшла громадянська війна.
Тікає до турків, а там мимоволі
Свій вік доживає, авжеж, без майна.
У різні часи це шпиталь, санаторій,
І наркодиспансер, і банк і готель.
Про дачу багато складали історій.
Це зараз кафе. Посмакуйте форель!
З казок Шахразади немов виростає
«Вікторія»-дача, Краснова проект,
Що погляд туристів на себе звертає,
А ще прикраша Айвазовський проспект.
А поряд «Мілос». Це у грецькому стилі,
Її архітектор аж сам Піскунов.
Венера Мілоська усміхнена хвилі –
Міфічна скульптура живая немов.
