Ми іграшки відносно один одного
Нам листопад - рожеве листячко
І вітру не страшно холодного.
Яскравих фарб на двох нам вистачить.
Співати нам і солодко і весело
Та зась - поки ігра не спиниться,
Не засія, незаіскриться веснами ,
Та у шухляді ветхій не опиниться.
Хай часом ми нудьги не оберемося,
Чи будемо на свято роздаровані,
Підемо просто і не повернемося
І не закохані , і не розчаровані
