Ось місяць зійшов,
Покривлений пазур
Останнього в світі дракона.
Ніч ненаситна. Небо бездонне.
Зкривавлене море,
І хмара висить над горою.
Ця тиша морська
Здавалась зловісно німою.
І скелі в останньому світлі
Здавались скажено самими.
Мов той, хто забрав
Останній льодяник в дитини.
І дикі птахи
Скрикають у ночі тривожній.
Здавалось ніхто,
Здавалось ніщо не спроможне.
