Мов грім серед ясного неба
Ти прийшов в моє життя,
Не спитав чи мені це треба,
Таке вже моє майбуття.
Ти пронизуєш мене наскрізь поглядом одним,
І перехоплює дух, крутиться в голові,
В очах сірий туман, непросвітний дим.
І так хочеться відчути обійми твої.
Та вже всі свічки догоріли,
Закінчився бал,
Почуття зберегти не зуміли,
Боже, від страждань мене збав!..
