Все почав без вагань,не закінчив,
Залишив в моїм серці ти слід,
А я підлу брехню цю простивши,
В твоїм погляді бачила лід.
Так неможна робити,не варто,
Мені важко,але я терплю,
Знав би ти,скільки горя зазнавши,
Я вбивала в душі пустоту.
Ти не смійся,я знаю,що смішно,
І для тебе слова ці пусті,
Ти прости,та робити так грішно,
Не зумів ти це все зберегти.
Не зумів зберегти,що почалось,
Дуже швидко й чого небуло,
І не встигши зійтись розпрощались,
Розпаливши у серці вогонь.
Я сказати цього незмогла би,
Та ти знай,це для мене не гра,
Не осуджуй мене засміявшись,
Не ганьби ти мої почуття.
Що писати,о Боже,як важко,
Я не можу,не скажу,пробач,
В мою душу сумління закралось,
Може ти це сказав просто так?...
