Я бачу день, коли навколо злива
Що лиш думки серпанком крапель огорта.
Ти не хотів щоб я тебе зігріла,
Та це лиш моя мрія – й вільна, і проста.
Я бачу ніч, коли туман навколо,
Він губить світ, людей і пристрасті порив,
Мені не розірвать порочне темне коло,
Яке для мене ти у грі своїй створив.
Я хочу зрозуміть: це я тебе створила?
Чому такий потрібний ти зараз став мені.
Байдужістю ж своєю - обрізав мені крила,
Та все одно покличеш – і не скажу я ні!
