бог помер учора
чи позавчора
ходили всі разом на його могилу
принесли рому тютюну та сиру
усе що він любив за життя
іще танці, вогонь і яскраве вбрання
а також музику гучну й дику
і милуватися з вершини гори незбудованим світом
багато років прожив
тож нам не тужити за ним
лише танцювати як він заповів
бо він більше не бог, але у кращому зі світів
це недомовка що боги безсмертні
бо люди не помічають їхньої смерті
наймення стираються із билин
і тільки надгробки їхніх сяють слів
і не тужать вони як люди
бо знають краще за нас що далі із ними буде
якби боги не помирали
то ніколи щастя б не спізнали
тож були ми на поминках у древнього бога
розповідали байки що зараз є після нього
а десь у цей час з'явилося бог-немовля
п'є молоко як гірське козеня
сині очі має як два сапфіри
його заворожують примарні ефіри
і пильно оглядає цей світ воно
не знаючи іще яке знання йому дано
