Підсумок холодної ідилії : знак уваги білих хуртовин,
Завивали вітрові баталії з тінями самотніх деревин.
Ще за днем, за кроком, за хвилиною, і жаристим подихом земля,
Стогоном, червоною калиною, зойками старого журавля.
Плаче мати, голову схиля…
Маргінал жорстокої історії, без повторів і сумних новин,
Розуму людського освіторія: є народ вкраїнський і один!
Що за днем, за кроком, за хвилиною, згине нечисть і дихне земля!
Сміхом, щастям, волею, родиною, обійме журавлика-маля.
