Так, навіки перестане
В нас війна йти, а настане
Мир, що буде вже повіки,
Доки ми очей повіки
Не заплющимо назавжди.
Так, як сонце, буде завжди
Ніжно й лагідно мир гріти.
Будемо ми всі радіти
Серденьком всім і душею
Й ширить радість цю землею
Усією, щоб із нами,
Україноньки синами
Й доньками, усі раділи
Та у серці молоділи.
Мир настане, як не стане
Більш війни, йти перестане
В нас вона. Цей час настане
І повік не перестане
Йти, тривати, проминати
Й душі наші зігрівати
Лагідно, неначе сонце,
Що сіяє у віконце.
Разом з миром щастя прийде,
Наче в дім, в серця й не вийде
З них повіки, а щомиті,
Все життя ним оповиті
Будемо усі ми з вами
Попід цими небесами
Без початку та без краю.
Щастю теж не буде краю.
Євген Ковальчук, 10. 03. 2023
