Стара церква. Зруйновані стіни.
Вона себе зруйнувати не давала
Благанням з хрестом ... під блакитні небеса ...
Ці лики ледве зримі як тіні
На кутах видно з усіх боків.
Молитва ніби залишається сіротою
Назавжди відкривши вікна отвір.
І цей будинок наразі для когось особливий.
Церковний світ душевний знаходять у ній.
Тут тануть оплавлені свічки,
Молитви чуються з вуст.
Вхід до вівтаря для всіх відкритий нині.
Панує у зруйнованій святині
Тут вічний дух зруйнованої церкви
