Зустрів я подорожнього в чужих краях,
Він бачив: Ноги кам'яні без тулуба
В пустелі височать. Під ними у пісках
Напівутоплений розбитий лик похмурий,
Холодний зверхній усміх на кривих вустах,
Відомі добре майстру пристрасті натури,
Він в безжиттєвій формі оживив
Дбайливе серце і погордий вид скульптури.
Такі слова увіковічнив п'єдестал:
"Мене звуть Озимандісом, царем царів:
Зневірся й споглядай Могутність моїх справ!"
Від них нічого не лишилось. Розпад скрізь,
Тільки руїна колосальна й гола даль,
Навкруг піски, пласкі й безлюдні, розляглись.
Фараон Рамзес II Великий правив Єгиптом 66 років (1279 - 1213 до н.е.). За його правління могутність Єгипту досягла вершини. Його ім'я жило в переказах, які переходили з покоління в покоління. Про славу Рамзеса свідчать величезні будови в Абу-Сімбелі, Карнаці, Луксорі та в інших місцях. Давньогрецький письменник Діодор Сицилійський повідомив про такий напис на підставі однієї з його статуй: "Цар царів — я, Озимандій. Якщо хтось хоче знати, який я великий і де я лежу, нехай перевершить одне з моїх творінь". Історики вважають, що за правління Рамзеса в Єгипті проживав біблійний пророк Мойсей. Саме тоді прийшло в Біблію слово "фараон".
Велике будівництво і війни, які вів Рамзес II, виснажили країну. По його смерті в Єгипті настав хаос, тільки десятий після нього фараон Сетнахт, засновник XX династії, міг про себе сказати: "Я навів лад у всій країні, де раніш не вщухали повстання. Я розгромив повстанців, що були в єгипетській землі. Я очистив великий трон Єгипту".
Шеллі написав Озимандіс під враженням від уламків статуї Рамзеса II, доставлених в Лондон з Єгипту в 1930 роціPercy Bysshe Shelley Ozymandias
I met a traveller from an antique land,
Who said—“Two vast and trunkless legs of stone
Stand in the desert. . . . Near them, on the sand,
Half sunk a shattered visage lies, whose frown,
And wrinkled lip, and sneer of cold command,
Tell that its sculptor well those passions read
Which yet survive, stamped on these lifeless things,
The hand that mocked them, and the heart that fed;
And on the pedestal, these words appear:
My name is Ozymandias, King of Kings;
Look on my Works, ye Mighty, and despair!
Nothing beside remains. Round the decay
Of that colossal Wreck, boundless and bare
The lone and level sands stretch far away.”
