Персі Біші Шеллі Озимандіс

Зустрів  я  подорожнього  в  чужих  краях,
Він  бачив:  Ноги  кам'яні  без  тулуба
В  пустелі  височать.  Під  ними  у  пісках
Напівутоплений  розбитий  лик  похмурий,

Холодний  зверхній  усміх  на  кривих  вустах,  
Відомі  добре  майстру  пристрасті  натури,
Він  в  безжиттєвій  формі  оживив
Дбайливе  серце  і  погордий  вид  скульптури.

Такі  слова  увіковічнив  п'єдестал:
"Мене  звуть  Озимандісом,  царем  царів:
Зневірся  й  споглядай  Могутність  моїх  справ!"

Від  них  нічого  не  лишилось.  Розпад  скрізь,
Тільки  руїна  колосальна  й  гола  даль,
Навкруг  піски,  пласкі  й  безлюдні,  розляглись.  

[i]Фараон  Рамзес  II  Великий  правив  Єгиптом  66  років  (1279  -  1213  до  н.е.).  За  його  правління  могутність  Єгипту  досягла  вершини.  Його  ім'я  жило  в  переказах,  які  переходили  з  покоління  в  покоління.  Про  славу  Рамзеса  свідчать  величезні  будови  в  Абу-Сімбелі,  Карнаці,  Луксорі  та  в  інших  місцях.  Давньогрецький  письменник  Діодор  Сицилійський  повідомив  про  такий  напис  на  підставі  однієї  з  його  статуй:  "Цар  царів  —  я,  Озимандій.  Якщо  хтось  хоче  знати,  який  я  великий  і  де  я  лежу,  нехай  перевершить  одне  з  моїх  творінь".  Історики  вважають,  що  за  правління  Рамзеса  в  Єгипті  проживав  біблійний  пророк  Мойсей.  Саме  тоді  прийшло  в  Біблію  слово  "фараон".  
Велике  будівництво  і  війни,  які  вів  Рамзес  II,  виснажили  країну.  По  його  смерті  в  Єгипті  настав  хаос,  тільки  десятий  після  нього  фараон  Сетнахт,  засновник  XX  династії,  міг  про  себе  сказати:  "Я  навів  лад  у  всій  країні,  де  раніш  не  вщухали  повстання.  Я  розгромив  повстанців,  що  були  в  єгипетській  землі.  Я  очистив  великий  трон  Єгипту".  
Шеллі  написав  Озимандіс  під  враженням  від  уламків  статуї  Рамзеса  II,  доставлених  в  Лондон  з  Єгипту  в  1930  році[/i]

[b]Percy  Bysshe  Shelley  Ozymandias[/b]
I  met  a  traveller  from  an  antique  land,
Who  said—“Two  vast  and  trunkless  legs  of  stone
Stand  in  the  desert.  .  .  .  Near  them,  on  the  sand,
Half  sunk  a  shattered  visage  lies,  whose  frown,
And  wrinkled  lip,  and  sneer  of  cold  command,
Tell  that  its  sculptor  well  those  passions  read
Which  yet  survive,  stamped  on  these  lifeless  things,
The  hand  that  mocked  them,  and  the  heart  that  fed;
And  on  the  pedestal,  these  words  appear:
My  name  is  Ozymandias,  King  of  Kings;
Look  on  my  Works,  ye  Mighty,  and  despair!
Nothing  beside  remains.  Round  the  decay
Of  that  colossal  Wreck,  boundless  and  bare
The  lone  and  level  sands  stretch  far  away.”

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2024
автор: Зоя Бідило