Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сліди.
Святі одвіку води Борисфена
переросли в охрещений Дніпро,
ставайте під Мазепинські знамена,
щоби програв у битві цій Петро.
Бо клята пря і досі кровоточить,
зжирає люд у полум’ї війни,
багато до святих земель охочих,
а їх боронять козаків сини.
Я сили мав піднятися зі склепу
і дещо у житті цім зрозумів:
дух вольності завжди волів до степу,
у копанках вирощують рабів.
03.12.24р.
