Була війна жахлива вісім років,
Молились так до Бога матері,
Щоб всі сини вернулися живі,
З молитви ворог не бере уроків.
Сказав Господь людині:"Не убий",
І не бажай чужого - гріх великий!
Бо прокленуть тебе тоді навіки!
Війна, то в сатани єдина з мрій.
А поруч нас в сусідах саме він,
Анцихрист, що бажає так чужого,
Лиш війнами він міряє дорогу,
І десять років б'є набатом дзвін.
Там гинуть в цій війні наші сини,
А вдома гинуть діти та дружини,
Почуй нас, Боже, один раз єдиний,
Стань разом з нами проти сатани!
За десять років стали морем сльози,
Навіть, не сльози, морем наша кров,
А ти наш Бог, Ти ж є одна любов!
Чому ж тут сатана корону носить?
Приречені, ми виграти цей бій,
Ми виженемо ворогів з порога,
За нами правда й віра в Перемогу,
Ти тільки , Боже, поруч з нами стій!
Галина Грицина.
ID:
1026943
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.11.2024 19:33:14
© дата внесення змiн: 20.11.2024 19:33:14
автор: синяк
Вкажіть причину вашої скарги
|
