О, лишенько! Ізнов зима… Сніжинок блискавичні вальси… У цій мелодії сповна І ніжності, і реверансів. Морози сиві навсібіч, І так довкола біло-біло. У хаті розігріти піч Чомусь нестерпно закортіло. Така тремтлива таїна: Ялинка вбрана у бажання. Різдвяні вогники добра, Ще й мандаринове кохання. І коляди веселий дзвін, І насолода святвечірня Біжать за нами навздогін Аж із дитинства, імовірно. Ой лишенько! Ізнов зима… Замерзли щоки, що й казати… Повірте, й справді таїна: удвох зі снігом вальсувати. © Ольга Береза
ID: 1030403 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.01.2025 14:35:51 © дата внесення змiн: 10.01.2025 14:35:51 автор: Ольга Береза
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie