Світ суму, без вогню,
одвічно сутінок і тління,
на стеблах в стилі ню
сумне цвітіння...
Байдужа, дивна флора
ростить сумне насіння,
одвічним було вчора
в сумного покоління...
Сумує вічно надвечір'я,
ні радості, ні кольорів,
нема птахів, немає пір'я
і невідомо хто здурів...
Світи, що без світанку,
покинуті людьми
без сліду, без останку...
Та чи були в них ми..?
"Цвітіння землю охопило", художник Іван Марчук.
