Вид у медунки – не манірний.
Листки – округлені, довгасті.
А цвіт дрібний і двоколірний,
Рожево-голубої масті.
Під час зростання він темніє,
З рожевого стає синеньким,
Пускати запах гарний вміє.
Напій із нього приємненький.
Служити світу – зела кредо.
Властивість чудодійну має.
Нектар дає бджолі для меду,
Звариш, від кашлю помагає.
Ще й рани гоїть ця медунка.
Не квітка, а якась чаклунка.
Їй не роби біди, зникає.
В Червоній книзі місце має.
