моя Ти квітка бистрице благоуханна
Ти сяєш в позолоті мов з'яскравлений кришталь
мов птаха яснокрила Ти така жаданна
тендітна мов троянда у вазоні як тефаль
Ти маниш слухом щирі відчуття
в очах яскряться іскорки буденні
чарівно задивляєшся у вороття
які струмлять мов сутінки смиренні
Ти та багатогранна якою я живу
у наймитах пораєшся ледащо
світогляд-поглядом Тебе я бережу
являєшся у сні моїм з нізащо
Ти та яскравая усмішка й легкий лебідь
іздавна вириваєшся в мій дім
Ти стала всім моїм єством без Тебе
нема буття лише суцільний грім
моя Ти бистрице багрянолика Діва
що з остраху спішить зачарувати
в омані ручаї немов смачна текіла
із димом почуттів не дасть все зіпсувати
Ти та яку я міцно й стійко покохав
в шаленім таймі сміх гучний з'явився
у флірті-розмаху Тебе одну чекав
у житі-просторі я ледь втомився
Ти та яскрава бистриця благоуханна
убраная у позолоту «Срібний вік»
немов картина Ти бажанна та жаданна
тендітна мов троянда в вистражданих літ
13.01.2020
