- Душе моя, чому болиш?
Чому ти плачеш на що день?
Чому у злобі тріпотиш
Посеред радісних пісень?
- Та ж я одна. Та ж я сама.
Та ж одинока день від дня.
Та ж можу лиш глядіть притьма,
Як все навкруг одна бридня.
- Душе моя, як помогти?
Тебе як витягти з біди?
Як захистити й схоронити
Від злого року самоти?
- Не захистиш і не схорониш.
Мені не зможеш помогти.
Як спробуєш - ще більше зраниш,
І вже не будеш далі йти.
- Душе моя, то що робити?
На кого віру покладу:
Чи на зірки, що з-за орбіти,
Чи на підземну злу біду?
(- Живи. Молись. Довірся Богу.
Забудь і вір, хоч важко все.
Лиш звідти жди на допомогу -
Це може щастя принесе.)
/
(- Не поклаладай нікому віри,
І не роби нічого ти.
Такі в мені набиті діри,
Що радості не віднайти.)
