Ця жінка, джерело енергії святої,
Потік незримий зітканий увесь з любові,
Та усмішка, в ній стільки ніжності в основі,
Її промінчик кожний на веселку схожий.
Ця жінка безпечна, тож весела й привітна,
Додому тягне рідних, так ніби, магнітом,
Там затишно завжди, бо чекають, дивися,
В цій хаті пахне кавою й свіжим бісквітом.
Ця жінка оберіг, бо молиться за рідних,
Та чорні хмари розганяє всі відразу,
І мудрість де ота береться в неї, звідки,
Біду ж уміє обійти та негаразди.
Важливо дуже зберегти цей стан повірте,
Коли з середини ласкаво сипле сяйво,
Це, мабуть, правило вважається одвічне,
Щаслива жінка, то коли кохають, знаймо.
А кохання, то такий у тебе-стан душі,
Коли летиш без перестану у далекім сні!
На мить забуваєш ти про все, про все,
І крадькома тебе кудись, кудись несе...
Гарно, дорога Лізо!!!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чудовий вірш!
Ця жінка, джерело енергії святої,
Потік незримий зітканий увесь з любові,
Та усмішка, в ній стільки ніжності в основі,
Її промінчик кожний на веселку схожий. Тепла Вам і любові!
liza Bird відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00