Боюсь потонути я... знову...
Не вмію кохати частково...
Пірнути, у незі закованим,
До тебе... Так, знаєш, чудово:
Завмираючи з поступом кожним
Пірнути у тебе безпечно,
Зануритись подихом вітру,
Так лагідно, ніжно, доречно...
Боюсь потонути я... знову...
Боюсь потонути... Даремно?..
Ми вкотре, здається, готові
Втекти одночасно, взаємно
В провалля жаги й насолоди,
Із ризиком - щастям палати,
Попри небезпеки, тривоги
В минуле, назад повертати...
Боюсь потонути на суші,
Мов в пекло затягує душі...
Боюсь потонути я... знову...
Не почутим, як завжди, залишусь,
І у прірві погинуть розмови,
Потопаючи в тобі, так звично...
***
Я боюсь утонуть в тебе... снова...
Не умею любить половинно...
Утонуть, словно в негу закован,
Не "для всех", как ты любишь, картинно,
Умирая лишь по миллиметру -
Погружаясь в тебя без опаски...
Погружаясь, с потоками ветра
И тебя вновь затягивать ласкою...
Я боюсь утонуть в тебе снова:
Я боюсь утонуть... а напрасно...
Мы, в который раз, будем готовы
Погрузиться, вкушая опасность
Оказавшись внутри быть счастливыми
И спиралью не выйти наружу
На который зигзаг непредвиденный...
Я боюсь утонуть в тебе, слушай...
Я боюсь утонув в тебе снова,
Не услышанным быть, как обычно...
Я боюсь не услышать ни слова,
Утопая в тебе... так привычно...
ID: 864418
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 11.02.2020 00:01:33
© дата внесення змiн: 11.02.2020 00:01:33
автор: Володимир Науменко
***
ID:
982815
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 10.05.2023 16:07:33
© дата внесення змiн: 10.05.2023 16:07:33
автор: Володимир Науменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
