Темінь... Жахлива темінь, а світ сховався у безладді...
Тиша... Беззвітна тиша в моїх думках, у мізках, скронях...
Зайвий... Мабуть я зайвий серед усього променаду...
Та серед руїн... Притисло тіло та долоні.
Пил... Ще стільки пилу у житті своїм не знав, не дихав...
Душить... шалений смак, пісок та бруд того провалля...
Цілий... Я майже цілий... І, очевидно, майже вижив,
Тиша... Бентежить тиша... Чи вже навічно я в завалах?..
Темінь ... Знову та завжди суцільна темінь навколо мене...
Вибух... Мабуть був вибух... У мене навіть у легенях...
Маю життя я "до..." та темінь "після..." від того пекла...
Чую... Невже я чую ті голоси людські..? Померкло...
Мабуть я вже зріднився із тим камінням навколо мене...
Може то є обійми із того світу... Чиїсь проклени..?
Промінь.?! Невже то промінь лунає дзвоном посеред прірви?..
Подих... Мій перший подих!... Мене знайшли та я знов вільний!
Пеком... Шаленим пеком пече все тіло, знов вигорає...
Знову мене лелека приніс із пекла до мого раю!
Знаю, я маю жити, хоч покалічений та зтертий!...
Янгол, мабуть, почув, що не готовий ще померти.
Янгол, мабуть, почув, - увесь у латах... але в касці...
Серцем, мабуть, відчув моє тремтіння, ніби в казці...
Знову життя моє з'явилось світу...ледь не погасло...
Знаю... Життям я винний рятівникам, що так учасно
Душу безмежно грішну взялись шукати-визволяти!
Подих... Жаданий подих...
Дарма - ні стін, на жаль, ні хати...
Дякую, Солнечная! Слава Богу минуло, не потрапляв...
Дуже приємно, що Вам сподобалось... Всі тримаємо кулачки за наш славний народ, переживаємо за руйнування, а особливо за постраждалих... Проте все буде Україна! Слава нашим Героям, Захисникам та Захисницям, рятувальникам та іншим людям, які тримають Україну на своїх долонях! Храни Боже усіх нас та нашу неньку!
Впевнений, що це скоро скінчиться нашою Перемогою! 
