Похолодало.На голові моєї одягнута відлога
звичайно що на работу я йду в навушниках
а в них Браян Калбертсон музикант від бога
з самого ранку знаходжуся у нього в заручниках...
На вулиці очікує у тоні жовтому осінній принт
звичайно ще лежать пожовклі листя під ногами
запізнююсь і до тролейбуса роблю швидко спринт
коли побачу що десь у далечині їде друг з рогами...
І чомусь радісно коли він біля мене зупиняється
звичайно в думці промайне що на работу вспів
тоді нарешті зі скрипом ширма відчиняється
і несподівано як чудо ще й на порожнє місто сів...
