де ми є? на сонячному заході,
й наші машини полискують силою.
а на сході там реве якийсь ведмідь
з улесливими нотками,
та ми його не чуємо. ―
ми не хочемо грати на його території
за його людожерськими правилами
в його небезпечні ігри:
дали йому збудувати
мур, нездоланний для нього самого,
а тепер час від часу кепкуємо з того,
адже бог ― на чиєму він боці? отож.
він чує. він слухає наші розмови,
наче останні новини, і час від часу, коли
вже несила терпіти, раптом підскакує,
і гарячково, похапцем,
вбирається до вбивства.
маємо довгі руки та вельми видющі очі.
наші розвідники ― скрізь:
навіть на диких зірках.
ми відрядили місію на місяць,
і можемо за нею наглядати,
коли нам треба, через телевізор.
ми бачимо: народи мирно протестують ―
бо як инкше? ― проти бомб та лазерів.
він знає це, й гадає, що ми вже задрімали.
― вбирається до вбивства, й марширує
в дворі у себе в войовничій лихоманці.
що ви сховаєте в себе під ліжком?
ці криваві озброєні руки,
бачите, так і сверблять.
те, що ви, кажете, маєте,
належить не вам, а вашим
небагатьом, що зухвало сидять,
мов царі й королі, на вершині світу!
час розплати настав ― починайте мерщій готуватися,
ну, а ми вже готові, ми готові до нього давно.
народи, спокійно! ми ― з вами, ―
запевняють наші керманичі, ―
ми обчислили всі загрози
та можливі збитки він них,
тож своєчасно обрали новий, відповідний, курс:
до миру через війну. ― тож літаки вже летять,
ми контролюємо час та простір до нескінченности.
на мурі похмурому, що відділяє
світ миролюбний від королівства мороку,
спалахнув загадковий напис ― чи хтось його прочитає?
люди немов збожеволіли: ми на таке не вчилися!
звір, що вбрався до вбивства ―
про таке нам ніхто не казав
dressed to kill, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=ekL9CleNsvI
ID:
958691
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.09.2022 22:54:35
© дата внесення змiн: 04.09.2022 23:03:52
автор: Buster
Вкажіть причину вашої скарги
|
