знов моя недоля
нацькувала на мене всі свої пси.
вже й не відбиваюся:
не можу нічого змінити,
відколи став для тебе другим другом.
та я не плачу. я такої думки,
що краще втратити кохання,
аніж його ніколи не знайти. ―
так, краще втратити все, що мав,
ніж ніколи нічого не мати.
не стало кохання, що вранці прийшло,
й лишилося зі мною ненадовго.
воно прийшло, як вранці сходить сонце,
й було зі мною довго: цілий день.
якщо я не можу нічого змінити,
я можу лиш відступити,
й мені то ганьбою не буде.
так, програвати завжди було
моєю питомою справою:
не приймати солодкого миру,
вимагати останньої битви, ―
й коли надходить моя поразка,
сміятися їй в обличчя
loved and lost, nazareth
https://www.youtube.com/watch?v=ktdcoONHBcs
