Жінка десь є дуже бажана й мила,
ніжність солодка її неповторна,
з жагою священною, ніжність - вітрила.
В тиші митьєвість її загадкова.
Хочу до неї йти стежкою часу,
повз завидющу повені сірість.
В Йемен чи Бельгію серцем дістався б,
лиш би знайти там спокусницю, світлість.
Мрію віршами білила змішати,
зіркових метеликів бути відлунням.
Лісовикові не давши все знати,
під соснами сіять любов до красуні .
Конвалії знову розкриють гармонію,
в нотних розливах шалену свідомість.
Втілить кохання своє у симфонію,
де в увнртюру бажання лиш входить.
З хмарки проглянуло личко зіркове,
в місячнім сяйві розлита ідилія.
Щастя у погляді є виняткове ,
схоже хіба що на білії лілії.
Где-то желанная милая женщина"
Викттор Шталь
Где-то желанная милая женщина
С неповторимою нежностью сладкою,
Страстью священной и грешной обвенчана,
Миг тишины возбуждает загадкою.
Мне бы идти к ней тропинкою времени,
Мимо завистливой серой распутицы.
Может, отыщется в Бельгии, Йемене,
Или на родине чувственность спутницы.
Мне бы стихами белила размешивать
И мотыльками аукаться звездными,
В темном лесу без согласия лешего
Чувства сердечные сеять под соснами.
Ландыши слова раскроют гармонию
В нотном разливе шального сознания,
Чтобы любовь превратилась в симфонию,
Где увертюрой прольются желания.
Свесилась с облака звездная рожица,
В лунном мотиве разливы идиллии,
Счастье во взгляде желает умножиться
И распустится как белые лилии.
