Я брала в тобі сили,
Могли б обійти землю.
З тобою літати вміли,
Де сніг килими стелить.
Де в осені у калюжах
Втопають тіла літер,
Кохаю тебе дуже -
Тебе і міцний вітер.
І зорі важкого неба,
Дихання тихим ранком.
Казати нема потреби -
Ти листя лиши на ґанку.
Клади мені на долоні,
Зібрати б усе зараз,
Зібрати б думки сонні,
Та всі забути образи.
Здається, хотіла змалку,
В обіймах твоїх спати,
Тебе цілувати палко,
В м'якому теплі кімнати.
