Скажи мені
Чому такі жорстокі
Ми ж люди всі
Й життя наші короткі
Марнуємо
На сварки й балачки
І кожен кожному
Ми обмиваємо кістки
Огиду наганяє
Ця усмІшка і погляд скоса
А ось ти уже поруч
Й гладиш мені косм
Нехай, марнуй
Життя ж в тебе єдине
А я вкладаю сенс
В кожну свою хвилину
Бо за все зло
І біль і лють і гнів
Накличеш сам на себе горе
У мареві останніх днів.
