Ода людській сутності

Скажи  мені
Чому  такі  жорстокі
Ми  ж  люди  всі
Й  життя  наші  короткі

Марнуємо
На  сварки  й  балачки  
І  кожен  кожному  
Ми  обмиваємо  кістки

Огиду  наганяє
Ця  усмІшка  і  погляд  скоса
А  ось  ти  уже  поруч  
Й  гладиш  мені  косм

Нехай,  марнуй
Життя  ж  в  тебе  єдине
А  я  вкладаю  сенс  
В  кожну  свою  хвилину

Бо  за  все  зло  
І  біль  і  лють  і  гнів
Накличеш  сам  на  себе  горе
У  мареві  останніх  днів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844228
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.08.2019
автор: Майя-Софія