Поцілунок ранковий метеликом ніжно
Доторкнувсь невагомо трояндових губ.
І серця поєднала щаслива суміжність,
Сильний поклик душі, ніби дзвін-перегук.
Поцілунок ранковий, як сонячний дотик.
І небесна всміхнулася радісно вись.
І не треба цим двом дивовижних екзотик,
Тут міцніє життя животворного вісь.
Поцілунок ранковий - дарунок коханій.
Це надія і вірність - щастя перлини.
Чарівна пісня лине - любові осанна,
Бо кохана у світі тільки єдина.
Читаю вірш і так, між іншим,
Я згадую життя своє,
Воно й повинне буть як в вірші,
Поки ЛЮБОВ на світі є.
Спасибі Світланко за такий гарний вірш.
Щастя Вам, натхнення і отой цьом-цьом і щодня,
і щоночі і щоранку і особливо щовечора.