Осінній ліс... Забрав тепло - дощі приніс.
І листя фарб різноманітних, десь взялось стільки непомітно.
Приємна тиша навкруги, лиш голос подають круки.
Та вже не жваво, рідко, мляво, здається, вже не так цікаво.
Впав з дуба золотий листок... стрибає жаба, плиг та скок і білка скаче між гілок.
Зелене, золоте, багряне... так під ногами шелестить і запах вмить.
І знову тиша поглинає, ліс вже повільно засинає.
