Назад, в минуле оглянусь,
Туди, куди вже більше не вернусь.
Де радість ніжно огортала,
А щастя тихе окриляло.
Там, ти так ніжно вдивляєшся в очі,
Шепочеш, чого серце палаюче хоче.
Там, де по парку осіннім гуляєм,
І далі що буде не уявляєм.
Ми спалахом тієї миті жи́ли
Доки серця́ сніги не остудили.
Оглядаючись зараз я розумію
Про те що бу́ло все ж не пожалію.
