Із вуст злетіли «Соколята»
Понад Поліссям і Дніпром.
Мов грім, здригнулися Карпати,
Сердець торкнувся ти пером.
Слова і голос – вир потужний
До сліз всю душу пробивав.
І зашкарублий, і байдужий
Від пісні сонцем оживав.
Тебе забрала твоя доля,
Лишивши музику й пісні.
Вітри співають серед поля,
І розтають в зимі сніги.
Прожив ти мало, та яскраво,
Досяг небес своїм крилом.
Від України тобі – Браво!
Будь з Богом, спочивай з добром.
