(за мотивами дитячого вiршика з журналу "Малятко")
Чудовий ранок за вiкном, птахи щебечуть дзвiнко.
Сiдають снiдати до столу батьки й мала Галинка.
Час розстелити саме цю барвисту скатертину,
Насипать страви в тарiлки й порiзати хлiбину.
А втрьох цiкаво чи у полон нудьга може схопити?
З дiвчиськом поруч когось же ще варто б посадити!
Хоча б - пухнасту кiшку, яка нявчить та й питає:
- Бiля вас сiсти я згодна, мовляв, а де стiлець - не знаю.
Чує Галинка таке - на вулицi гарчить якийсь собака.
- Може його нам до гурту гукнути? Ой, справжнiй забiяка!
Або з клiтки канарку випустити - жовту, наче сонечко
Та полетить не до столу вона - пурхне лиш у вiконечко.
I надiйшов ось вiд лева лист - то звiрячий iмператор:
- Важливi справи мене на бенкет не хочуть вiдпускати!
- Ну, повелося так, що в пташки й звiра своя є годiвниця.
Сидiти за столом тепер їм, Галинко, лиш у казках годиться.
I вам також зичу успiхiв i як можна бiльше радiсних, приемних моментiв. 
З наступаючими святами Вас!!!
