…Воювали тут доволі примітивними методами. Фактично палицями. Не так давно ці істоти винайшли порох, але їм ще далеко до усвідомлення справжньої зброї… Моя головна мета – зачепити за живе. Заживе, сонечко… Заживе, заживе… Содою рани мий – ще не так запече. Хай мене, хай тебе – забере. За берет. Я не можу поставити кляте баре. Він бере тебе, знов берет, знов баре. Пальці струни стискають, хай трісне одна Перша, друга, третя, четверта струна… Напевно, тут було б доречно сказати Якогось соковитого матюка, Але вам, панове, краще не чути, Як стіляє АКа. 02.12.2017 © Богдан Кухта Підтримати автора: 4441 1144 2483 1947 - моно 4149 4999 9060 2763 - приват #Вірші_в_КУТочку #Некрополіс Більше тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs/
ID: 764189 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 05.12.2017 19:08:40 © дата внесення змiн: 01.05.2023 21:33:58 автор: Kukhta Bohdan
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie