Він тлів віками,
Понуро зрів у далечінь...
Обняти він хотів її
Своїми ніжними руками
І повести в синю височ́інь.
Вона б не проти ...
Але жити так кортить:
Полетіла б у шир́оти
Та любов не хоче вбить.
Стоїть на шл́яху вибору вона
В ваганнях, що ж обрати:
Кохання - і в блакить сягнути
Чи жити без мети
І смерті дать себе забрати?..
