Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Георгій Федорович: Коли зігнуть тебе роки - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Zest, 04.10.2017 - 08:19
Всі ми самотні завжди в певній мірі по житті. І всі милостиню просим чи матеріальну, а чи ні(друга навіть важливіша людині). ![]() Потужне навантаження вірша. Якось би не думати про таке. Адже дехто і з величезною сім'єю- один. Все в руках не наших. Покластися на Нього, і все буде добре! Ми всі в одній лодці життя, і не варто бути надто впевненим, де знайдеш, а де загубиш, бо все в руках Божих. Адже інший чужий в рази кращий рідного. Дякую за думки ![]() ![]() ![]() Георгій Федорович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит та коментар. ![]() Н-А-Д-І-Я, 04.10.2017 - 07:27
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Георгій Федорович відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку, співчуття та побажання. ![]() |
|
![]() |