Думки, виливаючись зовні,
залишають глибокий слід
у Душі.
А Душа людини,
немов дзеркало,
відбиває пережите нами
і висловлене.
Навіть, якщо у нас трапляється,
що Життя не виходить,
нам вдається вижити
і нести в серці віру
у ідеальну любов і дружбу.
Надія помирає останньою,
а віра - подружка, теж з нею
в упряжі, воює сміливо.
Любов же, як нетлінна зірка,
Душам нашим буде
світити завжди.
