Перша спроба написання сонету українською.
Виставлений повторно.
О, Музо, не покинь, благаю так смиренно,
Яви стрімким пером вірша святу красу, -
Пегас копитом б"є і рветься завчасу.
Натхнення миті дай, вмовляю повсякденно!
Занурившись у світ, чужий та незбагненний
Тих пестощів жадань (як спрага ця пече);
Коханню оди шлю, у темряві ночей
Палає смолоскип, як взимку цикламени.
Почув би Аполлон, сміявся б до світання.
Мелодію душі катренами несу.
Небесна ліро, грай і вперше, як востаннє.
Хай спопелить жага, шаленство не збагнути,
Соратник по перу, чи втримаєш грозу,
Бо жевріє вогонь, займисті палить трути?
10.05.2015.
У Вас самої є багато чому повчитися... 
