Мій асоціативний ряд губиться у темному лісі спогадів та мрій про далекі світи повні життя витікає через борт синього кораблю що врешті-решт має долю Титаніка який вже давно заіржавів на глибині нашої пам’яті про далекі часи і діяння наших предків волохатих мавп у джунглях підсвідомості підлеглості підперти підстрибнути гути дути надувати зелені кульки надії на щасливе майбутнє що лопне на висоті в кілька сот метрової шеренги з безіменних солдат що стоять у черзі в американський магазин поношеного взуття китайських футболістів що схожі один на одного як дві каплі спирту який досі не вийшов із слов’яської крові нічних бродяг що змагаються за перемогу але врешті-решт зустрічають кінець дня на останніх рядах театру асоціацій.
