На одному не піднятися крилі, з правдами чергуються обмани, на душі бувають мозолі, а на серці є глибокі рани! Зраджують на жаль товариші, не усюди відчиняють дверці, мозолі від щирості душі, від кохання рани є на серці! Не завжди в нас хлібно на столі, підсипає доля часом перцю, заліковують душевні мозолі,- віра, діти і любляче серце!
